Пам'ятка вихователю

 

ПАМ’ЯТКА ПРО ПРАВИЛА ПОВОДЖЕННЯ ІЗ ВИЯВЛЕНИМИ ПІДОЗРІЛИМИ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИМИ ПРЕДМЕТАМИ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗАМАСКОВАНИМИ ПІД НИХ РЕЧАМИ УВАГА!

 

ПАМ’ЯТКА

ПРО ПРАВИЛА ПОВОДЖЕННЯ ІЗ ВИЯВЛЕНИМИ ПІДОЗРІЛИМИ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИМИ ПРЕДМЕТАМИ,

У ТОМУ ЧИСЛІ ЗАМАСКОВАНИМИ ПІД НИХ РЕЧАМИ

УВАГА!

Сьогодні терористичні акти здійснюються з використанням вибухових пристроїв, які замасковані під авторучки, мобільні телефони, гаманці, міні-магнітофони, дитячі іграшки, або розміщені у звичайних портфелях, сумках, банках, пакунках і залишені у багатолюдних місцях. Поводження з вибухонебезпечними предметами вимагає значної уваги і обережності.

ВІД ПРАВИЛЬНИХ ДІЙ ЗАЛЕЖИТЬ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВЯ ВАШЕ І ОТОЧУЮЧИХ!

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

· наближатися до виявленого предмета;

· пересувати його або брати в руки;

· розряджати, кидати, ударяти по ньому;

· розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;

· приносити предмет додому, у навчальне приміщення, інші багатолюдні місця.

При знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

· негайно (з безпечного місця) повідомте чергові служби МНС (тел. 101), міліцію (тел.102);

· не підходьте то предмета, не торкайтеся і не пересувайте його, не допускайте поряд із знахідкою інших людей; · припиніть усі види робіт у районі виявлення вибухонебезпечного предмета;

· не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);

· дочекайтеся прибуття фахівців, вкажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій і Вас евакують:

· одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки та взуття на товстій підошві. Це може захистити від осколків скла;

· візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;

· під час евакуації слідкуйте за маршрутом, указаним службами, які проводять евакуацію;

· не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;

· тримайтеся подалі від ліній енергопостачання, що впали.

Якщо ваш будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

· обережно обійдіть усі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів тощо;

· у темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки – користуйтеся ліхтариком;

· негайно вимкніть усі електроприлади, перекрийте газ, воду;

· з безпечного місця зателефонуйте рідним і близьким, стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;

· перевірте як ідуть справи в сусідів – їм може знадобиться допомога.

ПАМЯТАЙТЕ! Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, які мають допуск до цього виду робіт.

ПАМ’ЯТКА ПРО ПРАВИЛА ПОВОДЖЕННЯ ІЗ ВИЯВЛЕНИМИ ПІДОЗРІЛИМИ ВИБУХОНЕБЕЗПЕЧНИМИ ПРЕДМЕТАМИ, У ТОМУ ЧИСЛІ ЗАМАСКОВАНИМИ ПІД НИХ РЕЧАМИ УВАГА!

Сьогодні терористичні акти здійснюються з використанням вибухових пристроїв, які замасковані під авторучки, мобільні телефони, гаманці, міні-магнітофони, дитячі іграшки, або розміщені у звичайних портфелях, сумках, банках, пакунках і залишені у багатолюдних місцях. Поводження з вибухонебезпечними предметами вимагає значної уваги і обережності.

ВІД ПРАВИЛЬНИХ ДІЙ ЗАЛЕЖИТЬ ЖИТТЯ ТА ЗДОРОВЯ ВАШЕ І ОТОЧУЮЧИХ!

У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою ЗАБОРОНЕНО:

· наближатися до виявленого предмета;

· пересувати його або брати в руки;

· розряджати, кидати, ударяти по ньому;

· розпалювати поряд багаття або кидати в нього предмет;

· приносити предмет додому, у навчальне приміщення, інші багатолюдні місця.

При знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

· негайно (з безпечного місця) повідомте чергові служби МНС (тел. 101), міліцію (тел.102);

· не підходьте то предмета, не торкайтеся і не пересувайте його, не допускайте поряд із знахідкою інших людей; · припиніть усі види робіт у районі виявлення вибухонебезпечного предмета;

· не користуйтеся засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух);

· дочекайтеся прибуття фахівців, вкажіть місце знахідки та повідомте час її виявлення.

У випадку, коли в будинку знайдено вибуховий пристрій і Вас евакують:

· одягніть одяг з довгими рукавами, щільні брюки та взуття на товстій підошві. Це може захистити від осколків скла;

· візьміть документи (паспорт, свідоцтво про народження дітей тощо), гроші;

· під час евакуації слідкуйте за маршрутом, указаним службами, які проводять евакуацію;

· не намагайтеся скоротити шлях, тому що деякі райони або зони можуть бути закриті для пересування;

· тримайтеся подалі від ліній енергопостачання, що впали.

Якщо ваш будинок (квартира) опинилися поблизу епіцентру вибуху:

· обережно обійдіть усі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів тощо;

· у темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки – користуйтеся ліхтариком;

· негайно вимкніть усі електроприлади, перекрийте газ, воду;

· з безпечного місця зателефонуйте рідним і близьким, стисло повідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;

· перевірте як ідуть справи в сусідів – їм може знадобиться допомога.

ПАМЯТАЙТЕ! Розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, які мають допуск до цього виду робіт.

Цікавинки для родини

 Цікавинки для родини

В цьому відео ви знайдете цікаві завдання для діток, які вміють рахувати до 10, знають кольори, а також назви тварин та різні види транспорту.

Поради для батьків «Чому дітям варто купувати настільні ігри »

 

Мовленнєвий розвиток дошкільників – запорука їхньої наступної успішності

 

Мовленнєвий розвиток дитини – це поняття значно ширше, ніж його окремі складові.

Однією з найважливіших складових формування дитячої особистості взагалі і, зокрема, її .готовності до шкільного навчання ємовленнєвий розвиток.Нерідко трапляються такі ситуації, коли про рівень розвитку дитини, про її готовність до шкільного навчання судять з того, якою мірою вона в дошкільному віці опанувала елементи грамоти: які або скільки літер знає, чи вміє читати склади, слова, чи вміє впізнавати і відтворювати в словах звуки тощо. Інші види мовленнєвих умінь, які становлять справжню основу успіхів майбутньої навчальної діяльності дитини, у тому числі й мовленнєвої, інколи залишаються поза увагою тих, хто готує її до школи.

Тому в роботі з дошкільниками, спрямованій на підготовку їх до систематичної навчальної діяльності, у галузі мовленнєвого розвитку необхідно приділити увагу насамперед цим його найістотнішим складовим. Саме від них будуть значною мірою залежати успіхи шкільного навчання, в основі яких лежать такі види мовленнєвих дій, якслухання і розуміння (аудіювання), говоріння, читання й письмо.Зупинимося на методичних рекомендаціях щодо цих пара­метрів дитячого мовлення.

Удосконалення звуковимовляння, розвиток мовленнєвого слуху

Вади дитячого звуковимовляння можуть мати дві істотні причини:

1) органічні порушення мовленнєвого апарату;

2) вплив іншої, сусідньої мови, зокрема, спорідненої мови та наявність у середовищі, в якомо зростає дитина, місцевих діалектів. І ті, й інші причини відхилень у нормативному мовленні дошкільників можна усунути, виконуючи поради логопеда та дотримуючись орфоепічних (звуковимовних) норм української літературної мови.

Наведемо основні, найважливішіправила вимовляння звуків, характерних для української мови.

Голосні звукив українській літературній мові здебільшого вимовляються чітко, повноголосо як у наголошеній, так і у ненаголошеній позиціях. Це стосується звуків [а, о, у, і]. Наприклад, у словахмолоко, корова, солома, горіх, картината ін. голосні звуки і під наголосом, і в переднаголошеному та післянаголошеному складах вимовляються практично однаково – чітко, без будь-якого наближення до інших звуків, як, скажімо, це спостерігаємо в російській мові. Тому наявність у дитячому українському мовленні так званого «акання» («карова», «сабака», «вагонь» тощо) помітно знижує його культуру у сфері звуковимовляння і навіть може негативно впливати на розуміння висловленого.

З-поміж голосних взаємно наближаються у вимові тільки звуки [е] та [и] у випадках, коли вони знаходяться не під наголосом: с[е]ло, в[е]сло, л[и’]мон, с[и]дить. Чітке вимовляння цих звуків у ненаголошеній позиції (число, лежить), звичайно, є помітним для українського слухача, однак істотно не впливає на розуміння почутого та й на загальну мовленнєву культуру такою мірою, як це маємо у наведених прикладах зі звуком [о].

У системіприголосних звуківтреба взяти до уваги таку важливу рису української звуковимови, як зберігання дзвінкого, «не оглушеного» вимовляння дзвінких приголосних звуків в усіх позиціях, як перед голосними та сонорними [р, р’, л, л’, м, н, н’. в, й], так і перед глухими та в кінці слова. Наприклад, у словахдід, віз, ложка, казка, слизько, вудка, їдьмо, гриб, рибкавиділені літери слід читати дзвінко, вимовляючи відповідні дзвінкі звуки [д, з, ж, з, з’, д, д’, б], не замінюючи їх парними глухими, як це є нормою у польській, російській, англійській мовах.

Тільки в окремих, небагатьох словах допускається «оглушення» дзвінких приголосних: ле[х]ко, во[х]ко, ми[х]тіти.

У роботі з дошкільниками доречними будуть різноманітніскоромовки, промовлянки, закликанки,насичені відповідними звуками, що потребують відпрацювання, корегування в дитячому мовленні. Наведемо ряд таких мікротекстів для роботи над вимовлянням голосних і дзвінких приголосних звуків.

Му-му-му! – молока кому

Ма-ма-ма – молока нема.

Мо-мо-мо – зараз подамо.

Ми-ми-ми – напилися ми.

Наш Прокіп зварив окріп,

До окропу вкину кропу –

Буде юшка для Прокопа.

Не турбуйте курку –

Клює курка крупку.

Крупка дрібненька, курка рябенька.

Захар заліз на перелаз.

–Захарку, злізь, Захарку, злазь!

Зумів залізти – знай, як злізти!

Наступним важливим умінням щодо звуків мовлення єоволодіння дитиною елементарним звуковим аналізом.Під звуковим аналізом слова треба розумітиуміння дитини послідовно і правильно називати в слові звуки.Наприклад, дим- [д и м], дім – [д і м], oca – [о с а], лось – [л о с’], літо – [л’ і т о], лялька – [л’ ал’ к а].

У цій роботі важливо навчити дитину розрізнювати звуки на слух, правильно відтворювати парні твердий і м’який приголосні звуки заздалегідь до того, як вона ознайомиться з відповідною буквою, якою ці два різні звуки можуть позначатися. Якщо дитина чує у словілимонперший звук [л] і коротко, без призвуку голосного звука його відтворює, а в словілітаквона свідомо виділяє перший звук [л’], то можна бути певним, що в майбутньому шкільному навчанні у неї не буде проблем в опануванні і читання, і грамотного письма.

Серед дітей-дошкільників і шестирічних першокласників поширеною є гра-змагання в придумуванні (доборі) якомога більшої кількості слів на певну літеру. Було б добре, якби в основі такої гри було покладено і звуки: «Добери слова, які розпочинаються звуком [н]» – наш, небо, намисто, Наталка, новий, носить. «А тепер добери слова, в яких на початку чуємо (вимовляємо) звук [н’]» – ніс, Ніна, нюхає, ніжний, Ніжин.

Візьмімо до уваги, що в будь-яких фонетичних вправляннях, в основі яких лежить добір слів за певною ознакою (за кількістю складів, звуків, першим чи останнім звуком у вимовленому слові, наголошеним звуком тощо), доцільно спонукати дітей добирати слова, які належать до різних частин мови, не вживаючи, звичайно, цього терміна, але орієнтуючи їх на лексико-граматичні питання, а також семантику (значення) слів: «Доберіть слова зі звуком [л’], які відповідають на питаннящо?– назву місяця (лютий), пору року (літо),хто?– учитель, вихователька,який?– лівий, кольоровий, щоробить?(малює, літає)».

Вправи на добір слова із заданим початковим, кінцевим звуком, упізнавання заданого звука в середині слів треба розглядати як частковий звуковий аналіз слова, який є надзвичайно важливим підготовчим умінням, що веде до повного звукового аналізу – послідовного і автономного називання звуків у найпростіших за будовою словах:он, ось, там, тут, ліс, день, вода, поле, трава, школа, садоктощо. Не можна при цьому обминати загальновживані слова, до складу яких входять «важкі» для вимовляння звуки:жук, машина, коза,ґудзик,джмільтощо.

Робота над поповненням словникового запасу дітей

Успішне збагачення, уточнення й активізація словникового запасу дошкільника можуть бути забезпечені шляхом застосування цілого ряду спеціальних, відомих у методиці початкового навчання мови, вправ, з-поміж яких найпродуктивнішими, на наш погляд, єсловниково-логічні вправи.Їх результативність полягає не тільки в кількісному нарощенні словникового запасу дитини, а й у її загальному розумовому розвитку, в умінні самостійно розв’язувати логічні задачі, які постійно і природно постають перед 3-6-річними дітьми у процесі пізнання ними навколишнього світу. Наприклад, знаючи, щомалина, смородина, аґрус – це кущові ягоди,дитина легко віднесе до них за зовнішніми ознаками і ті, які побачить уперше, скажімо,калину, чорноплідну горобинутощо. Або, маючи в своєму словниковому запасі поняття музичні інструменти, вона самостійно буде відносити до цієї лексико-логічної сукупності кожен із заново почутих і побачених інструментів, які в той чи інший спосіб відтворюють музичні звуки.

Отже, словниково-логічні вправи на взаємне співвідношення родових (загальних) і видових (часткових) понять, на вилучення «зайвого» з ряду однорідних понять (слів), на доповнення, поширення логічного ряду, на протиставлення предметів за певними ознаками є одним із простих для застосування навіть у домашніх умовах і водночас дуже ефективних засобів загальнорозумового і, зокрема, мовленнєвого розвитку дошкільників.

Наведемо ряд найдоступніших для 5-6-річних дітей загальних (родових) назв, коло яких можна поступово розширювати за рахунок усе нових видових, більш конкретних найменувань чи ознак:

гриби– це опеньки, лисички, маслюки, моховики, підосичники …

ягоди– це малина, смородина, ожина. полуниця, суниця …

фрукти– це яблука, груші, айва, сливи…

овочі– це помідор, огірок, капуста, картопля, морква, буряк …

меблі– це стіл, стілець. диван, табуретка, тумбочка. шафа …

одяг– це пальто, шапка, хустка, штани, спідниця, сорочка, кофта …

Перелік цих логічних рядів можна продовжити такими родовими назвами, як:взуття, навчальне приладдя, посуд, птахи, комахи, звiрi, музичні інструменти, квіти, дерева, кущітощо.

Треба не забувати, що під поняття родові i видові назви підпадають i прикметникові форми, що характеризують вiдомi дiтям предмети з рiзних cторін: кольору, смаку, розмiру, форми, ваги, фiзичних якостей, за матерiалом тощо. Користуючись назвами ознак предметiв, можна пропонувати дітям виконати цілий ряд словниково-логiчних вправ, в основі яких лежать розумовi операцii зiставлення та протиставлення, вилучення «зайвого», продовження логiчних рядiв, всебiчної характеристики добре вiдомих дiтям предметiв, наприклад:

· Продовжити речення

Помiдор червоний, а огірок – …

Перець гiркий, а лимон – …

Залiзо тверде, а глина – …

Молот важкий, а вата – …

Річка широка, а струмок – …

Глечик із глини, а стіл – з …

· Поміркуй і скажи, що чим роблять

Ручкою пишуть, а пензликом …

Пилкою пиляють, а сокирою …

Лопатою копають, а граблями …

Голкою шиють, а ножицями …

· Доповни сказане за змістом

Сорока скрекоче, а зозуля …

Соловей співає, а ворона …

Кінь ірже, а корова …

У корови теля, а в кобили …

У курки курча, а в качки …

У овечки ягня, а в кози …

· Вилучи «зайве» слово

Зозуля, синиця, горобець, метелик, шпак.

Олівець, пенал, ручка, зошит, молоток, лінійка.

Картопля, слива, гарбуз, помідор, буряк, огірок.

Широкий, довгий, вузький, солодкий, глибокий.

· Упізнай предмет за цими словами.

Він білий, солодкий, крихкий(цукор).

Вона рідка, прозора, смачна, чиста, джерельна(вода).

Воно чисте, прозоре, тепле, буває холодне, морозне(повітря).

Безумовно, змiст початкового навчання рiдної мови та інших навчальних предметів з приходом дитини до школи просуватиме її далі у пiзнаннi навколишнього свiтy i не обмежуватиметься сприйняттям i усвiдомленням суто зовнішніх ознак предметів. Навчальні тексти букваря, читанки, пiдручникiв з природознавства, математики вводитимуть учнiв у внутрiшнiй світ предметів живої і неживої природи. Вони поступово почнуть вирізняти з-помiж різних ознак не тільки зовнішні (колiр, розмiр, смак тощо), а й внутрішні, такі, що відображають риси характеру, спосіб пересування, силу, наприклад:швидкий – повільний, смiливий – боязкий, щедрий – скупий. Тому у спiлкуваннi з дорослими дошкільники повиннi мати можливість активно вживати в своєму українському мовленні ті слова, які в шкільному навчанні стануть для них загальновживаними на різних уроках, скажімо:олівець, гумка, фарби, пензлик, термометр, папір, крейда, портфель, годинник, хвилина, червонийта ін. Засвоєння дітьми цієї та іншої лексики в українському звучанні позбавить учителя в процесі шкільного навчання від витрачання часу на усування з дитячого мовлення ненормативних слів, введення до їхнього словника власне української лексики.

Робота над реченням

Працюючи з дошкільниками, роботу над реченням слід здійснювати вуснійформі.Найголовнiше вмiння, яким вони мають оволодiти, полягає увидiленнi речень з мовленневого потоку.Дiти мусять усвiдомити, що люди висловлюються, спiлкуються мiж собою за допомогою речень. Тiльки в реченні може бути висловлена певна думка. Хоча речення у висловлюваннi обов’язково зв’язанi мiж собою, все ж їx можна виділити, орієнтуючись на завершенiсть думки та iнтонацiї.

1. Вправи, спрямованi на вироблення у дiтей умiння видiляти речення з мовленнєвого потоку.Вони сприятимуть усвiдомленню ними найістотнішої ознаки цієї одиниці мови i мовлення, удосконалюватимуть їхнiй мовленнєвий слух, зокрема, iнтонацiйний.

Скажи, скiльки речень ти почув. Повтори останнє речення.

· Весною ми пiшли до лiсу. Там кожне дерево спiвало свою пiсню.

· Жив собi дiд Андрушка. А в нього була баба Марушка. А в баби – дочка Мінкa. А в дочки – собачка Фiнка.

2. Вправи на розрізнення завершених речень(і незавершених також), спрямовані на усвідомлення дітьми інтонаційної і змістової завершеності речення, наприклад:

· Скажи, що з того що ти почув, є реченням, а що – ні.

Малята готуються до свята.

Вони зібралися у дитячому …

Тарасик запросив на свято маму.

Мама пошила йому нову …

Хлопчик подякував …

Він одягне нову сорочку на свято.

Як бачимо, запропонований матерiал складає зв’язну розповідь, що допомагає ситуативно дитинi доповнити незавершенi речення.

У випадках, коли речення є розрiзненi, то їx завершення може мати рiзні варiанти, до реалiзацii яких треба заохочувати дитину, показуючи рiзнi можливості змістової сполучуваності слів. Наприклад:

Петрик пасе на лузi (гусей, теля, козу, корову, овець).

3. Вправи на завершення складних речень.Вони розвивають асоцiативне мислення дiтей, спонукають до добору вiдповiдних слiв та постановки їx у відповідну граматичну форму.

· Доповнити речення.

Ми пішли до лісу, щоб …

Діти припинили гру, бо …

На морі я по6ачив, як …

Ігор з Оксаною побували в полі, де …

Я роблю аплікацiю, щоб …

4. Вправи, якi лише узагальнено спонукають до побудови речень:

· Склади речення, щоб у ньому були слова:

а) мама, спекла;

б) тато, наловив;

в) бабуся, рукавички;

г) дідусь, капелюх;

д) овечка, ягня.

· Склади речення про те:

а) що можна побачити в небі;

б) що можна почути на концертi;

в) за чим спостерігають на стадіоні;

г) що рухається по дорозі;

д) що вiдбувається на cвітанку (навесні, восени, взимку) тощо.

Запропоновані вправи, безумовно, не вичерпують ycix можливостей розвитку мовлення дошкільників, але вони можуть служити дорослим певним орієнтиром для індивідуальної роботи з дiтьми щодо удосконалення їхньої звуковимови i фонетичного слуху, збагачення словникового запасу, органiзацii граматично правильного мовлення.

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЖУРНАЛ "ДОШКІЛЬНЕ ВИХОВАННЯ"

ВСЕУКРАЇНСЬКИЙ НАУКОВО-МЕТОДИЧНИЙ ЖУРНАЛ "ДОШКІЛЬНЕ ВИХОВАННЯ"

МЕТОДИЧНІ РЕКОМЕНДАЦІЇ щодо проведення просвітницької роботи з учасниками освітнього процесу в закладах дошкільної освіти з питань уникнення враження мінами, вибухонебезпечними предметами та ознайомлення з правилами поводження в надзвичайних ситуаціях.

 

Одним із важливих пріоритетів у діяльності закладів дошкільної освіти є забезпечення безпеки учасників освітнього процесу, які на сьогодні страждають від російської воєнної агресії. А життя та здоров’я дітей – це найбільша цінність людства.

Володіти необхідними знаннями, потрібними для подальшої безпечної життєдіяльності, є важливим завданням для кожного з дорослих.Враховуючи широкомасштабну війну російських окупаційних військ на всій території України, є велика загроза отримати враження мінами та вибухонебезпечними предметами.Вбачаємо за доцільне проведення протягом місяця роботи з просвіти учасників освітнього процесу в закладах дошкільної освіти щодо питань мінної небезпеки і вибухонебезпечних предметів та дій в надзвичайних ситуаціях.Головним для всіх дорослих, які опікуються дітьми раннього та дошкільного віку, повинен бути контроль за переміщенням дітей за межами будівель.Не допускати прогулянок дітей без догляду дорослих. Обов’язково обстежувати територію, де проходять прогулянки, з метою виявленнявибухонебезпечних та підозрілих предметів. Пояснювати дітям, про небезпеку, яку несуть незнайомі предмети, покинуті іграшки тощо.Рекомендуємо вихователям проводити з дітьми дошкільного віку роз’яснювальну роботу щодо безпечної поведінки в умовах воєнного стану з використанням різних форм організації освітньої діяльності.

Для організації роботи з дітьми радимо скористатися інформаційно-освітніми матеріалами, що розміщені на сайті МОН у вільному доступі:

•«Сучасне дошкілля під крилами захисту».

•поради з надання першої психологічної допомоги людям, які пережили кризову подію;

•поради від експертів ЮНІСЕФ «Як підтримати дітей у стресових ситуаціях»;

•інформаційний комікс для дітей «Поради від захисника України»;

• хрестоматія для дітей дошкільного віку«Моя країна – Україна»з національно-патріотичного виховання;

•довідник «У разі надзвичайної ситуації або війни», в якому зібрані поради, як захистити себе у надзвичайній ситуації;

• про забезпечення психологічного супроводу учасників освітнього процесу в умовах воєнного стану можна дізнатися з листа МОНNo 1/3737-22 від 29.03.2022.

• питання організації освітнього процесу у закладах освіти регламентовано листом МОН No 1/3371-22 від 06.03.2022 «Про організацію освітнього процесу в умовах військових дій»;

•лист МОН від 02.04.2022 р. No 1/3845-22 «Про рекомендації для працівників закладів дошкільної освіти на період дії воєнного стану в Україні».

Правила поводження у надзвичайних ситуаціях:

1. У разі загрози ураження стрілецькою зброєю:

- закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками) длязниження ураження фрагментами скла;

- вимкнути світло, закрити вікна та двері;

- зайняти місце на підлозі в приміщенні, що не має вікон на вулицю(коридор, ванна кімната, передпокій);

- інформувати різними засобами про небезпеку близьких чи знайомих.

2. У разі загрози чи ведення бойових дій:

- закрити штори або жалюзі (заклеїти вікна паперовими стрічками, скотчем) для зменшення ураження фрагментами скла. Вимкнути живлення, закрити воду і газ, загасити (вимкнути) пристрої для опалення;

- взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, медичну аптечку;

- відразу залишити приміщення, сховатися у підвалі або у найближчому сховищі;

- попередити сусідів про небезпеку, допомогти людям похилого віку і дітям;

- без крайньої необхідності не залишати безпечне місце;

- проявляти крайню обережність; не варто панікувати.

3. Якщо стався вибух:

- уважно озирнутися навколо, щоб з’ясувати вірогідність небезпеки подальших обвалів і вибухів, чи не висить з руїн розбите скло, чи не потрібна комусь допомога;

- якщо є можливість – спокійно вийти з місця пригоди. Опинившись під завалами – подавати звукові сигнали. Пам’ятайте, що за низької активності людина може вижити без води упродовж п’яти днів;

- виконати всі інструкції рятувальників.

4. Під час повітряної небезпеки:

- відключити живлення, закрити воду і газ;

- загасити (вимкнути) пристрої для опалення;

- взяти документи, гроші і продукти, предмети першої необхідності, аптечку;

- попередити про небезпеку сусідів і, у разі необхідності надати допомогу людям похилого віку та хворим;

- дізнатися, де знаходиться найближче місце укриття. Переконатися, що шлях до нього вільний і укриття знаходиться у придатному стані;

- як якнайшвидше дійти до захисних споруд або сховатися на місцевості.Дотримуватися спокою і порядку. Без крайньої необхідності не залишати безпечного місця перебування. Слідкувати за офіційними повідомленнями.

5. Під час масових заворушень:

- зберігати спокій і розсудливість;

- під час знаходження на вулиці – залишити місце масового скупчення людей, уникати агресивно налаштованих людей;

- не піддаватися на провокації;

- надійно зачиняти двері. Не підходити до вікон і не виходити на балкон.Без крайньої необхідності не залишати приміщення.

6. Якщо Вас захопили у заручники і Вашому життю є загроза:

- постаратися запам’ятати вік, зріст, голос, манеру говорити, звички тощо злочинців, що може допомогти їх пошуку;

- за першої нагоди постаратися сповістити про своє місцезнаходження рідним або поліції;

- намагатися бути розсудливим, спокійним, миролюбним, не піддавати себе ризику;

- якщо злочинці знаходяться під впливом алкоголю або наркотиків, намагатися уникати спілкування з ними, оскільки їхні дії можуть бути непередбачуваними;

- не підсилювати агресивність злочинців своєю непокорою, сваркою або опором;

- виконувати вимоги злочинців, не створюючи конфліктних ситуацій, звертатися за дозволом для переміщення, відвідання вбиральні тощо;

- уникати будь-яких обговорень, зокрема політичних тем;

- нічого не просити;

- якщо Ви тривалий час знаходитеся поряд зі злочинцями, постаратися встановити з ними контакт, визвати гуманні почуття;

- уважно слідкувати за поведінкою злочинців та їхніми намірами, бути готовими до втечі, пересвідчившись у високих шансах на успіх;

- спробувати знайти найбільш безпечне місце у приміщенні, дезнаходитесь і де можна було б захищати себе під час штурму (кімната, стіни івікна якої виходять не на вулицю – ванна кімната або шафа). У разі відсутності такого місця – падати на підлогу за будь-якого шуму або у разі стрільбі;

- при застосуванні силами спеціального призначення сльозогінного газу, дихати через мокру тканину, швидко і часто блимаючи, викликаючи сльози;

- під час звільнення виходити швидко, речі залишати там, де вонизнаходяться, через ймовірність вибуху або пожежі, беззаперечно виконувати команди групи захоплення.

7. При проведенні евакуації цивільного населення з небезпечноїзони:

- взяти документи, гроші й продукти, необхідні речі, лікарські засоби;

- за можливості, надати допомогу пенсіонерам, людям з обмеженими можливостями;

- дітям дошкільного віку вкласти до кишені або прикріпити до одягу записку, де зазначається ім’я, прізвище, дата народження, домашня адреса, а також прізвище матері та батька та їх контактні телефони;

- переміщатися за вказаною адресою.

- у разі необхідності звернутися за допомогою до поліції чи спеціальних служб та медичних працівників.

Правила поводження з вибухонебезпечними предметами

Під вибухонебезпечними предметами слід розуміти будь-які пристрої, засоби, підозрілі предмети, що здатні за певних умов вибухати.

1. До вибухонебезпечних предметів належать:• вибухові речовини – хімічні з’єднання або суміші, здатні під впливом певних зовнішніх дій (нагрівання, удар, тертя, вибух іншого вибуховогопристрою) до швидкого хімічного перетворення, що саморозповсюджується, з виділенням великої кількості енергії і утворенням газів.• боєприпаси – вироби військової техніки одноразового вживання, призначені для враження живої сили супротивника.

До боєприпасів належать:

бойові частки ракет;

авіаційні бомби;

артилерійські боєприпаси (снаряди, міни);

інженерні боєприпаси (протитанкові і протипіхотні міни);

ручні гранати;

стрілецькі боєприпаси (набої до пістолетів, карабінів, автоматів тощо);

• піротехнічні засоби:

патрони (сигнальні, освітлювальні, імітаційні, спеціальні);

вибухові пакети;

петарди;

• ракети (освітлювальні, сигнальні);

гранати;

димові шашки.

• саморобні вибухові пристрої – пристрої, в яких застосований хоча бодин елемент конструкції саморобного виготовлення:

саморобні міни-пастки;

міни-сюрпризи, що імітують предмети домашнього побуту, дитячі іграшкиабо речі, що привертають увагу. У разі знаходження вибухонебезпечного пристрою заборонено:

наближатися до предмета;

пересувати його або брати до рук;

розряджати, кидати, вдаряти по ньому;

розпалювати поряд багаття або кидати до нього предмет;

приносити предмет додому, у заклад освіти.

2. Необхідно негайно повідомити поліцію або дорослих прознахідку!

Під час прогулянокнеобхідно ретельно дивитись під ноги та навколо себе, особливо у парку, лісі, біля водойм тощо.

Практично всі вибухові речовини чутливі до механічних дій інагрівання. Поводження з ними вимагає граничної уваги і обережності.

Слід пам’ятати, що розмінуванням, знешкодженням або знищенням вибухонебезпечних предметів займаються тільки підготовлені фахівці-сапери, допущені до цього виду робі!

Злочинці зазвичай поміщають вибуховонебезпечні предмети у звичайні портфелі, сумки, банки, пакунки і потім залишають у багатолюдних місцях.

Відомі випадки застосування їх у авторучках, мобільних телефонах, гаманцях, дитячих іграшках.

Тому бездоглядні предмети на території або в приміщенні закладу освіти, в транспорті, кінотеатрі, магазині, на вокзалі тощо вимагають особливої уваги.

Є декілька ознак, що дозволяють припустити, що маємо справу звибуховим пристроєм.

3. Слід звертати увагу на:

припарковані біля будівель дитячих садків автомашини, власники яких невідомі або державні номери якої не знайомі мешканцям, а також коли автомобіль давно непорушно припаркований;

наявність у знайденому механізмі антени або приєднаних до нього дротів;

звуки, що лунають від предмета (цокання годинника, сигнали через певний проміжок часу), мигтіння індикаторної лампочки;

наявність джерел живлення на механізмі або поряд з ним (батарейки, акумулятори тощо);

наявність розтяжки дротів або дротів, що тягнуться від механізму на велику відстань.У разі знаходження підозрілого предмета на території закладудошкільної освіти, потрібно негайно повідомити про знахідку керівника закладу, працівників поліції чи службу з надзвичайних ситуацій!

4. У разі знаходженні вибухонебезпечного пристрою:

1. Негайно повідомити чергові служби органів внутрішніх справ,цивільного захисту;

2. Не підходити до предмета, не торкатися і не пересувати його, недопускати до знахідки інших людей;

3. Припинити всі види робіт в районі виявлення вибухонебезпечного предмета.

4. Не користуватися засобами радіозв’язку, мобільними телефонами (вони можуть спровокувати вибух).

5. Дочекатися прибуття фахівців; вказати місце знахідки та повідомити час її виявлення.

У випадку, коли в закладі освіти знайдено вибуховий пристрій йздійснюється евакуація:

одягніть дітям одяг з довгими рукавами, щільні брюки і взуття на товстій підошві (це може захистити від осколків скла);

під час евакуації слідуйте маршрутом, вказаним органами, щопроводять евакуацію;

тримайтеся подалі від обірваних ліній енергопостачання.

5. Якщо заклад дошкільної освіти опинився поблизу епіцентру вибуху:

обережно обійдіть всі приміщення, щоб перевірити чи немає витоків води, газу, спалахів йт. д.У темряві в жодному випадку не запалюйте сірника або свічки – користуйтеся ліхтариком;

негайно вимкніть всі електроприлади, перекрийте газ, воду;

з безпечного місця зателефонуйте рідним та близьким і стислоповідомте про своє місцезнаходження, самопочуття;

перевірте, чи потребують допомоги інші діти й працівники закладу.Опинившись поблизу вибуху, стримайте свою цікавість і не намагайтеся наблизитись до епіцентру, щоб розгледіти або допомогти рятівникам.

Найкраще, що можна зробити – залишити небезпечне місце. До того ж, варто знати, що зловмисники часто встановлюють вибухові пристрої парами, щоб, через деякий час після вибуху першої з них, пролунав другий вибух.

Зловмисники розраховують на те, що після першого вибуху на його місці зберуться люди, у тому числі й представники силових структур, і при повторному вибуху жертв буде набагато більше.

6. Звертаємо увагу, що:

не слід робити самостійно жодних маніпуляцій із знахідками абопідозрілими предметами, що можуть виявитися вибуховими пристроями;

виявивши річ без господаря, треба звернутися до працівника поліції та не можна торкатися знахідки;

не користуйтеся мобільним та радіозв’язком поблизу підозрілоїзнахідки.

Для поштової кореспонденції з пластиковою міною характерна надмірна товщина, пружність, вага не менше 50 г і ретельна упаковка. На конверті можуть бути різні плями, проколи, можливий специфічний запах. Повинно насторожити настирне бажання вручити лист неодмінно в руки адресата і надписи на кшталт: «розкрити тільки особисто», «особисто в руки»,«секретно» і т. п. Підозрілий лист не можна відкривати, згинати, нагрівати або опускати у воду.

7. Поради керівнику закладу дошкільної освіти

Останнім часом почастішали випадки телефонних повідомлень про замінування приміщень та виявлення підозрілих предметів, що можуть виявитися вибуховими пристроями. На такий випадок пропонуємо заходи попереджувального характеру:

• посилити пропускний режим при вході і в’їзді на територію закладу,пильнувати системи сигналізації і відеоспостереження;

• проводити обходи території закладу і періодичну перевірку складськихприміщень на предмет своєчасного виявлення вибухових пристроїв абопідозрілих предметів;

• організувати проведення спільних із працівниками цивільного захисту, правоохоронних органів інструктажів і практичних занять з питань дій у разі загрози або виникнення надзвичайних подій.

У разі виявлення підозрілого предмета працівниками закладу освіти потрібно негайно повідомити правоохоронні органи, територіальні органи управління з питань цивільного захисту.

До прибуття оперативно-слідчої групи керівник закладу освіти повинен дати вказівку співробітникам знаходитися на безпечній відстані від знайденого предмета.

У разі потреби – евакуйовувати людей згідно наявному плану евакуації.

8. Алгоритм дій у надзвичайній ситуації (далі – НС)

1. Визначити, який тип небезпеки: захоплення будівлі, обстріл,повітряна атака, пожежа, повінь, хімічна чи біологічна атака.

2. Чи безпечно у приміщенні? Аварійне блокування, укриття уприміщенні, евакуація за межі.

3. Обрати план реагування в залежності від умов надзвичайноїситуації та визначити команду реагування.

3.1.Зазначити необхідну інформацію:

контакти екстрених служб для оповіщення;

відповідальний за інформування персоналу про НС;

спосіб сповіщення персоналу про НС;

відповідальний за інформування екстрених служб;

способи сповіщення екстрених служб;

способи сповіщення екстрених служб у випадку зникнення зв’язку;

відповідальний за сповіщення батьків або законних представників дітей;

способи сповіщення батьків або законних представників дітей;

способи отримання інформації щодо перебігу НС від офіційних джерел під час перебування в укритті;

способи комунікації між колективом та адміністрацією закладу освіти під час НС;

відповідальний за реалізацію плану дій у випадку НС у групі;

відповідальний за тривожну валізу;

відповідальний за облік та взаємодію з дітьми.

4. визначити план дій вихователя у випадку: евакуації за межі закладу,аварійного блокування, укриття у приміщенні закладу освіти.

5. залишити небезпечне місце відповідно до мапи евакуації вікових груп.

9. Телефони рятувальних та аварійних служб:

112 — Єдиний номер виклику всіх служб екстреної допомоги (диспетчер викличе бригаду потрібної служби)

101 — Пожежно-рятувальна служба

102 — Поліція

103 — Швидка медична допомога

104 — Аварійна служба газової мережі

0 800 501 482 — телефон довіри СБУ.

Будьте пильними! Бережіть себе!